МІЛЬЙОН ДОЛАРІВ ЗА ЗАДАЧУ ДЛЯ НАУКОВЦЯ З ВІННИЦЬКОЮ ПРОПИСКОЮ
 | | Мільйон доларів за задачу для науковця з вінницькою пропискою під знаком питання. Інтерв'ю з кандидатом технічних наук Анатолієм Плотніковим, котрий розв'язав одну із задач вартістю мільйон доларів. Стати мільйонером, розв'язавши одну з конкурсних задач Інституту математики Клея, виявляється, не так просто. Результати вирішення завдання необхідно опублікувати в солідному математичному журналі, що має світову популярність. Два наступних роки відводяться на обговорення оприлюднених результатів математичним співтовариством. |
У разі позитивної реакції авторитетні вчені, спеціально призначені Інститутом Клея для остаточної експертизи запропонованого рішення, винесуть свій вердикт. У разі підтвердження ними правильності рішення можна отримати призовий мільйон.
Анатолію Дмитровичу, як просуваються справи з виплатою вам грошей за вирішену задачу зі списку призових завдань Інституту Клея вартістю по мільйону доларів за кожну?
- З виплатою мільйона повна невідомість. Це має бути рішення математичного інституту Клея (Clay). Формально знайдено відповідь на поставлене запитання (P = NP?). Усе неоднозначно. Визначили клас задач. Поставили питання: чи можна цей клас задач вирішувати ефективно. Я показав, що в цьому великому класі задач є такі, котрі не можна вирішити ефективно. Тобто я звузив своїм рішенням клас задач, які, можливо, можна вирішити ефективно. Але рішення для цього звуженого класу задач так і немає. Формально я відповів на питання так, як воно було поставлене. Тепер вони мають вирішити, що в такому випадку робити.
У якому журналі опублікували вашу статтю з цього приводу?
- Статтю опублікували в американському журналі «Комп'ютерні науки». Нещодавно я подивився на кількість скачувань під електронною версією статті - їх уже 4256. Тобто статтею жваво цікавиться математична спільнота. На сайті стаття з'явилася 15 травня цього року, а в друкованій версії вийшла наприкінці літа. Поки що інших офіційних повідомлень з цього приводу я не отримував.
Задачу зі списку призових завдань Інституту Клея вирішували спеціально для того, щоб отримати мільйон доларів?
- Ні. Це звичайна задача, що відноситься до кола моїх інтересів. Я цим питанням займався з кінця вісімдесятих років. Моя робота оцінюється в першу чергу за кількістю та якістю публікацій. Я опублікував роботу, яка викликала великий інтерес у наукового суспільства. Звичайно, це не перша така робота.
Чи є плани на мільйон доларів, якщо вам його виплатять?
- Я не хочу ділити шкуру невбитого ведмедя. Я така сама людина, як усі. Якщо буде мільйон, я знайду куди його витратити.
Яким чином ви пов'язані з Вінницею?
- Я працював у Вінницькому національному технічному університеті з 1980 по 1998 рік. У Вінниці у мене живуть діти, є квартира, у паспорті й досі стоїть вінницька прописка. У Вінниці буваю досить часто. Наприклад, цього літа жив там більше місяця. Сьогодні я живу в Луганську та працюю в Східноукраїнському національному університеті. Народився і виріс у Харкові.
Чи складно займатися наукою в нашій державі?
- Нікого, крім самих науковців, у нас це не цікавить. Розумієте, таке відношення держави до науковців, вчених та й освіти взагалі просто вражає. Люди, які керують нами, просто нічого в цьому не розуміють. Наприклад, взяти хоча б оплату роботи. Зарплата нашого професора у 15 разів менша, ніж американського професора у навчальних закладах такого ж рівня. За свої наукові роботи, які були опубліковані, я отримував листи-відгуки з різних країн, але з України не було жодного.
Що допомагає не опустити руки та продовжувати займатись наукою?
- У першу чергу - цікавість. Людині ж потрібно чимось жити. Я маю на увазі - в психологічному плані. Не лише поїв, поспав, погуляв - а потім знову поїв, поспав... Можна ще сказати, що це щось на кшталт спортивного інтересу - зможу я це зробити чи ні. Чи вистачить у мене знань, уміння і таланту.
Довідка
Суперприз у сім мільйонів доларів
Інститут математики Клея (США), один із центрів світової математичної еліти, оголосив міжнародний конкурс, призовий фонд якого складає сім мільйонів доларів. Для вирішення запропоновані сім найбільш важких математичних задач. Експерти вважають, що результати конкурсу можуть зробити революцію в області комп'ютерної безпеки.
Претендент на отримання грошового призу повинен впоратися хоча б з однією із семи оголошених задач. Правильне рішення кожного завдання оцінюється в один мільйон доларів. Брати участь у конкурсі може будь-хто без будь-яких обмежень.
Задачі вартістю один мільйон доларів. Список призових завдань, складений Інститутом Клея на основі так званих проблем Гільберта.
1. Знаменита гіпотеза Рімана. Вона залишається недоведеною з 1859 року, коли німецький математик Ріман зробив припущення, що стосується властивостей послідовності простих чисел. Нагадаємо, що число називається простим, якщо воно ділиться тільки на одиницю і само на себе. Якщо гіпотеза Рімана буде доведена, то це призведе до революційної зміни наших знань в області шифрування і до прориву в галузі безпеки інтернету.
2 Співвідношення між P і NP. Вона була сформульована Стівеном Куком у 1971 році. Питання про те, чи можна завжди швидко перевірити конкретну відповідь - невирішена проблема логіки і комп'ютерних обчислень. Наприклад, ви прийшли на прийом з великою кількістю гостей. Цікавитеся в хазяїна, чи немає тут кого-небудь із ваших знайомих. «Ви, напевно, знаєте Анну, яка сидить за тим столиком», - говорить він. Подивившись туди, ви за частку секунди переконуєтеся, що він правий. Без такої підказки потрібно було б обійти весь зал і подивитися на кожного гостя окремо і перевірити, чи знаєте ви його. При цьому довелося б витратити набагато більше часу, ніж у першому випадку.
3. Гіпотеза Ходжа. У двадцятому столітті математики відкрили потужний метод дослідження форми складних об'єктів. Основна ідея полягає в тому, щоб використовувати замість самого об'єкта прості «цеглинки», які склеюються між собою і утворюють його подібність. Гіпотеза Ходжа пов'язана з деякими припущеннями щодо властивостей таких «цеглинок» і об'єктів.
4. Топологічна проблема Анрі Пуанкаре. Вона пов'язана з визначенням зв'язності поверхні тривимірної сфери в чотиривимірному просторі. Зв'язність - це одна з властивостей поверхні об'єкта. Наприклад, поверхня яблука - однозв'язна, а поверхня бублика - ні (доведена)
5. Ще одне призове завдання відноситься до доведення фізичної теорії Янга і Міллза, яку вони розробили близько 50 років тому. Її використовують для передбачення поведінки частинок, що вивчаються у фізичних лабораторіях по всьому світу. Питання про застосовність рішень рівнянь Янга-Міллза до квантової механіки поки що залишається відкритим.
6. У мільйон доларів оцінюється також знаходження рішення рівнянь Нав'єра-Стокса. Якщо ви пливете на човні по озеру, то на воді за кормою утворюються завихрення. Подібні турбулентні явища описуються рівняннями, названими іменами двох математиків - Нав'єра і Стокса. Ці рівняння не вирішені досі.
7. Потрібно перевірити гіпотезу Берча і Свіннертона-Дайєра, яка пов'язана з описом безлічі рішень деяких алгебраїчних рівнянь.
